Коли в нас все добре, то нам ніхто і ніщо не потрібне, а коли прийде біда, тоді ми задумаємось; "що без Бога ми ні до порога".
Тут я згоден. Як кажуть - "Ніхто атеїстом не помре"
Але (найстрашніше слово
), ми вже всі добре бачимо, як живуть "святі" отці, і яка їм за це кара божа. І бачимо, як живуть справді великі Люди. І яка їм за це благодать божа. Тому атеїзм став таким популярним. Ніхто не хоче кормити трутнів. Розумію, що є й нормальні, справді віруючі священники (мене вразило, що у нас в Тальному один з них власноруч добудовує церкву). Але це поодинокі приклади. Більшість настільки вірить у Бога, що той дає їм Бентлі.
Ікони - порушення другої заповіді . Є в кожній православній церкві.
А символ віри як і всі інші рішення дуже нагадують нам нашу "кохану" Верховну Зраду України. Всього навсього закони, для того щоб тримати людей під каблуком. Хоча, тут я помилився, при владі ж завжди були чоловіки. Бо жінкам же недозволено. Чому?
Церква завжди була першою грішницею, інквізиція тому доказ. І не треба говорити, що то "помилки" церкви в минулому.
Цитата з Вікіпедії.
На 400-ліття смерті Джордано Бруно кардинал Анджело Содано назвав страту Бруно «сумним епізодом», але, тим не менше, вказав на вірність дій інквізиторів, які по його словам «зробили все можливе, щоб зберегти йому життя». Глава Римсько-католицької церкви також відмовився розглянути питання про його реабілітацію, вважаючи дії інквізиторів виправданими.
Джордано Бруно був спалений у Римі у 1600ому році. Отже у 2000ому Папа Римський відмовився його реабілітувати, і фактично погодився з діями інквізиторів. Я вважаю це не просто аналізом ситуації. Явважаю це співучастю. "Не убий"+"Не судіть та не судимі будете" порушено за 1 раз. Крім того, це вказує, шо всі ті вибачення за справи інквізиції - всього навсього політичний хід для заспокоєння суспільства.
Аналогічна політизованість і у РПЦ. То чи не боремось ми за те, щоб гнути спини під українських, рідних попів, а не під московських?