11 серпня на тлі українського футболу відбулася по-справжньому трагічна, чеховська історія.
Жив чоловік, Саламатов Андрій, працював водієм у київському футбольному клубі "Динамо". Людина була полум'яним прихильником Росії, СРСР, комунізму і т.д. В контакті був в групах "Я- чекіст", "Української нації ніколи не було і не буде". Йому було 44.
Людина зі сформованої політичною позицією.
Важко уявити, як йому було боляче відвідувати футбольні матчі і бачити, наскільки активно вболівальники не поділяють його поглядів. Особливо боляче було людині від того, що фанати його "Динамо" зовсім не цінують, що їх клуб представляє "Мать міст руських".
І ось, в Київ на гру з ФК"Динамо" приїхали самі люті, найбільш послідовні хулителі всього найдорожчого для Саламатова Андрія - фанати львівських "Карпат". Втілення того, що Саламатов Андрій люто ненавидить. Люди, які одним своїм існуванням кидають йому виклик.
Звичайно, вони привезли свою символіку, серед якої виявилися портрети його особистих історичних ворогів - Степана Бандери та Романа Шухевича. Терпіння людини дало тріщину, Андрій Саламатов вирішив діяти.
Він підійшов до трибуни фанів "Карпат" і зірвав банер з портретом Романа Шухевича.
Львів'яни, спадкові бандити і душогуби, розгубилися. Вони стрибнули до нього, але, очевидно, відчуваючи себе в Києві в гостях, на агресію не наважилися. Ось що сказав Андрій Саламатов пізніше: "На 65-й хвилині матчу я спустився вниз і зірвав прапор із зображенням Бандери (прим. - насправді Шухевича) На бігову доріжку до мене підскочили п'ятеро львівських фанів, але бійки між нами не сталося. Я сказав, мовляв, що попереджав, і пройшов повз них".
РАПТОМ поруч виявилися фанати київського "Динамо". Замість того, щоб накинутись на своїх супротивників по матчу, вони...
вони...
вони...
вони просто дали пи*ди Андрію Саламатову. Так, разом зі львів'янами, просто взяли і дали радянському патріоту Андрію Саламатову пи*ди.
Але й це ще не все. Андрія Саламатова звільнили з роботи . Мовляв, ох*їв ти, водій, люби НКВС у неробочий час, а бардаку на стадіонах нам і без тебе вистачає.
У Чехова в кінці розповідей немає ні моралі ні висновків. Тут їх теж не буде.