Знижка на товари

Тальнівський Інформаційний Портал

News Слухати радіо онлайн — насолоджуйся музикою також на iPhone і Android

Тальнівщина

Коротка історія Тальнівського району

Тальнівський Інформаційний Портал: Інформація про Тальне та Тальнівщину

Тальнівський район утворений у квітні 1923 року. У січні 1963 район був ліквідований і його територія включена до складу Уманського району. У 1965 році район відновлено. В минулі віки Тальнівщина відносилася до історичної межі Уманщини.

Герб Тальнівського району

Історія нашого краю оповита легендами і переказами сивих віків і тисячоліть, сповнена мужньої боротьби проти гнобителів і чужинців за утвердження своєї свободи і незалежності.

Знайдені археологічні залишки стародавніх поселень говорять про те, що ця земля ніколи не була безлюдною. Як ніякий інший, наш край наділений щедрою і неповторною природою.

На Тальнівщині знаходяться унікальні історичні цінності – найбільші на той час трипільські поселення. Найбільше в світі за площею (450 га) Тальянківське поселення періоду раннього землеробства (IV-III тисячоліття до нашої ери) увійшло до підручників з історії України, Трипільська культура – одне з найбільш яскравих явищ стародавньої історії Європи. Вона лежить в тому глибинному шарі історії, з якого сучасна європейська цивілізація живила свої перші паростки. В сукупності з іншими ранніми землеробськими культурами вона змінила світ, повернувши його від дикості до цивілізації. Існуючи на межі епох, вона сама стала межею між світоглядом мисливця і хлібороба.

За рівнем соціально–економічного розвитку трипільці підійшли до рівня цивілізації Стародавнього Сходу та Єгипту.

Тальне

Поблизу 19 сіл району відкрито сліди поселення Трипільської культури. Саме тому уряд підтримав пропозицію про оголошення цих пам'яток Державним історико – культурним заповідником "Трипільська культура", який включено до туристичного маршруту Національної історико – духовної дороги "Золота підкова".

Точної дати заснування міста Тального історія не зберегла, проте з історичних письмових джерел відомо, що вже понад 1150 року під його стінами дружина Київського князя Ізяслава завдала поразки численним полчищам чужинців.

У литовсько-польський період родючі землі краю концентрувалися у руках феодалів. Польські магнати нечувано збагачувалися, вивозячи до Європи вирощені на полях зерно та випалений з місцевої деревини поташ.

За часів національно-визвольної війни XVII століття під проводом Б. Хмельницького до складу Уманського полку входила Романівська сотня (четверта за кількістю), а до Білоцерківського полку – Шаулиська.

Відомо також, що у 1653 році після невдалої спроби взяти Умань, поляки підійшли до села Мошурів, куди на захист фортеці зійшлися селяни з навколишніх сіл. Після тривалого бою фортеця була взята. Почалася дика різня, яка забрала життя більше 5 тисяч козаків, селян, жінок і дітей.

Науковцями доведено, що автором "Літопису Самовидця", - першої письменної пам’ятки про визвольну війну під проводом Б.Хмельницького був її безпосередній учасник, перший генеральний підскарбій Лівобережної України (міністр фінансів на сьогодні) Роман Ракушка (1623-1703рр.), виходець із нашого села Романівна, а тому мав прізвище Романівський. Він був першим відомим письменником із нашого краю. Твір його є яскравим явищем і в письменстві, і в історії України.

У 1768 році жителі багатьох сіл взяли участь у повстанні, відомого в історії як Коліївщина. Через Тальнівщину проходили полки Івана Гонти, Максима Залізняка і селяни до них приєднувалися.

Наш край завжди славився своїми людьми, які мужньо боронили рідну землю від ворога в роки воєнного лихоліття, збагачували її в мирній праці, щиро вболівали за долю і майбутнє Батьківщини.

29 липня 1941 року Тальне було окуповане німецькими військами. За роки окупації 463 мешканця міста ( в тому числі 338 жінок) були відправлені до Німеччини. 9 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту 7-ї повітрянодесантної дивізії визволили місто. На фронтах Другої світової війни воювали понад 1400 тальнівців, понад 600 з них загинули, 721 нагороджені орденами і медалями СРСР. За проявлену мужність і героїзм 10 жителів Тальнівського району удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Стільки ж – Героя Соціалістичної Праці.

Після війни почалася відбудова господарства Тальнівщини. Відновилося навчання у всіх школах міста, сільськогосподарському технікумі, розпочали роботу районний будинок культури, клуб цукрозаводу, кінотеатр ім. Чкалова, районна бібліотека для дорослих, дитячі ясла. При колгоспі "Здобуток Жовтня" відкрилася початкова школа для дітей колгоспників. Роком пізніше вступила в дію перша черга колгоспної гідроелектростанції на річці Гірському Тікичу.

Навесні 1950 року відбулося укрупнення колгоспів Тального. "Здобуток Жовтня" об'єднався з господарством "Лан", три інші колгоспи ("Червоний партизан", ім. С.М. Будьоного та ім. В.П. Чкалова) утворили колгосп ім. В.П. Чкалова. За господарствами закріпили 3860,4 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3593,8 га орної землі. Господарства занімалися вирощуванням зернових і технічних культур, було розвинуте тваринництво.

За 1960-1970 роки в Тальнівському районі залізничної станції виріс комбінат хлібопродуктів, що об'єднував кукурудзокалібрувальний і комбікормовий заводи та елеватор. При харчкомбінаті з 1968 року почав діяти завод мінеральних вод. Станом на 1971 рік у місті діяли 10 промислових підприємств, де працювало 2,5 тисячі робітників. Тоді ж, в центрі міста, було споруджено приміщення районного будинку культури на 600 місць. Працювало 26 магазинів, 7 їдалень. В місті Nfkmyt також діяли районна поліклініка, районна клінічна лікарня на 215 ліжок, протитуберкульозний диспансер, дитяча і жіноча консультації, зубопротезна лабораторія, санепідемстанція, санлабораторія й аптека. На підприємствах цукрокомбінату, молококонсервного комбінату, щебеневого заводу та райоб'єднання "Сільгосптехніки" створені оздоровчі пункти. В місті було 2 середні, 3 восмирічні школи і середня школа-інтернат. Влітку 1967 року Тальнівський сільськогосподарський технікум (нині Тальнівський будівельно-економічний коледж). Восени того ж року в Тальному відкрито музичну школу.

У різний час в районі побували Тарас Шевченко і Олександр Пушкін, Максим Горький і Микола Бажан, Нестор Махно і Григорій Котовський, Михайло Калінін і Микита Хрущов.

Джерело: http://oda.ck.ua/

Редагував та розмістив – Хлівнюк Леонід © talne-info.com | 05.05.2008

Рекламка
Поділитись з друзями
  • Google+
  • VK
Link:
HTML:
BBcode:
Коментувати матеріал