Тальнівські історії з життя
Тільки ексклюзивні публікації на Тальнівському Інформаційному Порталі
Мамин порятунок
Одинадцята вечора. Дзвінок в лікарню: "Негайно лікаря на Радянську 146. Вік – 78 , серце схопило" - коротко мовив чоловічий хриплий голос і телефонна лінія обірвалася короткими гудками.
"Швидка допомога" летіла темними вулицями немовби знала‚ що врятує не одне життя й за п’ятнадцять хвилин прибула на Радянську. Молодий лікар поспішаючи зайшов у стареньку хату й не марнуючи часу прийнявся лікувати хворого старого‚ що лежав на ліжку.
Година була пізня й водій швидкої задрімав. І тут у шибку машини постукала дівчина років двадцяти: струнка‚ вродлива‚ але дуже налякана. "Де лікар? - спитала молода й не отримавши відповіді продовжила: "Там‚ на нижній вулиці дитина помирає. Хутчіш звіть доктора!". Назвала вулицю, номер будинку... і не встиг шофер й оглянутися як дівчина таємно зникла. Зірвався водій із місця й побіг до хати, на щастя лікаря вже нічого не тримало – старенькому вже стало краще. "Скоріш, скоріш! - кричав шофер, – Дитина гине!".
За мить чоловіки були вже там. Водій в машині не зостався : взяла його якась цікавість. Ще не дійшли порога – лунав дитячий плач, неначе просив він допомоги. Відкрила двері літня жінка й здивовано спитала: "А ви до кого? Ми лікаря не викликали". "А ми до немовля!" – відрізав лікар і нічого не пояснюючи зайшов до хати. Крик маляти ставав усе більшим і більшим, а личко – немовби кров’ю налилося. Отримавши першу допомогу грудне дитятко заспокоїлось, однак цього було замало. "Ваше немовля негайно треба везти в лікарню, так що збирайте речі" – сказав занепокоєно лікар. А жінка остовпіла, не могла вимовити ні слова, і після декількох секунд мовчання промовила: "А звідки ви вивідали, що дитина хвора? Я думала, що в неї просто температура, як це буває у маленьких діток. І взагалі, хто викликав "швидку"? Я не викликала". "Температура? – сердито перепитав водій. – Дитина ваша при смерті лежала і якби ще трохи... А лікаря оця дівчина покликала, так оця, що на портреті." - й вказав пальцем на настінне фото. "Ця дівчина? Та як це, як вона? Ні, це неможливо!" - І в жінки в очах аж потемніло, довелось і їй медичну допомогу надавати.
Прийшовши в себе жінка із сльозами на очах оповістила, що дівчина з портрета – то є мати немовля. Та скоро буде рік як її немає: загинула при родах. А я бабуся, й виховую онучку Катрусю сама...
...Минуло сорок років від того дня: нема на білім світі ні бабусі, ні лікаря. Лише залишилися Катря та водій тієї самої "швидкої", який і досі не може збагнути: чи то був сон, де дівчина йому адресу сповістила, чи то було насправді. Але це не важливо! Головне, що Катя здорова і хоч рідні у неї нема, та як вона каже: мама мене завжди оберігає...
Автор:Анна Голик, м.Тальне
15.07.2010 - http://talne-info.com
Обговорення на форумі →
Рекомендовані публікації
- 16.07.2010
- Тальнівські історії з життя - Мамин порятунок
- 17.07.2010
- Тальнівські історії з життя - Коляска під вікном
- 15.07.2010
- Тальнівські історії з життя - Втрачене кохання
- 26.05.2008
- Барселона... как поцелуй...
Редагував та розмістив – Taurus © talne-info.com | 16.07.2010