Тальнівські історії з життя

Тільки ексклюзивні публікації на Тальнівському Інформаційному Порталі

Втрачене кохання

У кімнаті темно, лиш горить свіча. Над вісімнадцятирічним Андрієм зібралися всі: рідня, друзі, знайомі. Всі сиділи мовчки, тільки мати та Тетяна вголос ридали...

Хлопець зростав без батька, та на життя не скаржився. Добре навчався, закінчив школу з срібною медаллю. У свої вісімнадцять досягнув багато чого. Єдиний син був великою гордістю для матері, для нього й жила. Дуже мріяла про хорошу невісточку, про онуків. Та не щастило Андрієві в коханні. Дівчина, у яку він був закоханий ще з сьомого класу, не звертала на нього ніякої уваги. Тетяні подобалися хлопці зовсім інші. Свої почуття хлопець тримав у собі, намагався забути Таню. Але де там – ніяк не вдавалось! І ось одного дня закоханий набрався сміливості й наважився освідчитися дівчині, що жила неподалік, у сусідньому будинку. На заощаджені гроші купив дорогий, найгарніший букет троянд і попрямував до Тетяни додому. Тремтячою рукою подзвонив у двері, і тут – вона: гарна, найкраща у світі. Розгубились слова, та дівчина здогадалась, чого він прийшов і, глузуючи, сказала: "Дякую за квіти, але в мене вже є хлопець. І взагалі, хіба я тобі на щось на тякала?" А на додаток ще й двері зачинила перед самісіньким носом.

Тальнівські історії з життя - Втрачене кохання

Сумно й гірко стало на душі в Андрія, але в серці ще зосталася іскорка надії, надії на взаємне кохання.

...Теплого літнього вечора Андрій повертався від друга додому. Вулицею натрапив на Тетяну, яка просила допомоги. Хлопець, не роздумуючи, кинувся рятувати кохану від її ж кавалера. Зав’язалася бійка, Андрій потрапив на гострий ніж. Вичавивши на губи посмішку, промовив востаннє : "Таню, Тетянко, я люблю тебе! Любив, люблю і буду..." Молоде серце зупинилося...

Минуло багато років з того трагічного дня, вже давно вбивця на волі. Самотнє серце матері не витримало болю, покінчила життя самогубством. Тетяна виховує сина, якого назвала Андрійком. Справжнього кохання жінка не пізнала. Мабуть, ще не зустріла такого, як Андрій, який за дівочу честь, віддав своє життя...

Автор:Анна Голик, м.Тальне
15.07.2010 - http://talne-info.com

Обговорення на форумі →

Тальнівські історії з життя

Втрачене кохання

Рекомендовані публікації