Я звичайно вибачаюсь, я далеко не психолог, але багато з людьми спілкуюся, різними людьми. І для того, щоб ви зрозуміли першопричину Ваших негараздів - треба, напевно, провести деяку аналогію:
От візьмемо, для прикладу, нашу державу. Спочатку ми отримали незалежність, думали от заживемо - прийде добрий дядько дасть нам всім роботу і гроші, заживемо не гірше ніж в тій Америці. Але... ніхто поганих звичок красти, брати і давати взятки, продавати свій голос на виборах та інтереси держави кидати не збирався. Всі помилково думали, "а от сусід так чинить, тому він живе багато, а я що дурніший за сусіда?".
Так йшли роки і десятиліття, всі ці процеси стали нормою життя і ознакою доброго тону. Так потихеньку присипали нашу пильність і ми самі того не помічаючи, за рідким виключенням, одного прекрасного ранку проснулися біля розбитого корита ще й в стані війни з самою агресивною державою світу.
Що ж робити в такому випадку - тяжко працювати, рити окопи, озброюватися до зубів, очищувати залишки держави від внутрішніх ворогів. А що ж ми робимо - продовжуємо пити-гуляти та сподіватися на авось. Нам, напевно, держава і здорове суспільство не потрібне. Такий спосіб життя для нас важливіший
Щось приблизно таке, я бачу в Вашому випадку. Одного прекрасного ранку Ви зрозуміли, що можете втратити чоловіка як нормальну адекватну людину і коло спілкування. І з собою не хочете нічого робити, зсилаєтесь передовий світовий досвід. Ну так не міняйте нічого в своєму повсякденному житті, дивіться далі зомбоящик. Тільки треба дещо уточнити - зомбоящик на то і зомбоящик, щоб насаджати вам чужу думку. Інакше там би даром ніхто б не сидів, і Фірташі всякі різні кучу чесно вкраденого в народу бабла б туди не ложили
Робіть висновки