Таємниці: В пошуках золота Ельдорадо

Кращі публікації на Тальнівському Порталі

Перед тим, як розпочати історію пошуків Ельдорадо, слід, напевне, розповісти про підґрунтя даного міфу. Перша поява міфу про цю країну була після відкриття Америки. Насправді ж, виникнення легенди про місто з золота та дорогоцінних каменів засноване лише на звичаї індійського племені чібча. Цей звичай використовувався для коронування нового вождя племені і полягав в наступному: нового вождя мазали золотою фарбою (яка насправді була глиною та золотим піском), а коли він купався в кінці церемонії, на дно озера кидали вироби із золота.

Детальніше це дійство описує іспанець Хуан Родрігес, який, що цікаво, не був очевидцем цієї події. Всі ці розповіді змусили жадібних шукачів пригод на протязі 250 років не припиняти пошуки міста.

В 1536 році була здійсненна перша експедиція в пошуках золота Ельдорадо. Близько дев’яти сотень шукачів пригод та великої кількості туземців вирушили із поселення Сайга-Марта на північно-східне побережжя Колумбії.

Експедиція вирушила до витоків річки Магдалена для того, щоб знайти новий шлях через Анди в Перу. Командуючим цього походу став Хіменес Квесада. Майже рік він і його люди подорожували. Експедиція видалась невдалою, а деякі поплатились життям. Горе-шукачі не мали що їсти, хворіли лихорадкою. Ті, хто залишився в живих їли ящірок та жаб. Це при тому, що їх шлях був надзвичай важким та небезпечним: болота, зарослі, отруйні змії, алігатори.

Врешті решт Хіменес прийняв рішення повернутись назад. Після довгої подорожі вони нарешті дістались до рідної країни індійців чібча. Люди цього племені злякались чужаків, проте деякі вважали, що вони боги, які спустились з небес. Пропонували їжу, жінок та золото. Золото в чібча не було як такою цінністю. Зазвичай вони обмінювали його на сіль у сусідніх племен. Європейцям стало мало дружніх дарів і вони почали грабувати, нерідко це закінчувалось масовими вбивствами. Іспанцям кортіло знати звідки в поселення є золото. Згодом під тяжкими знущаннями один індіанець розповів їм таємницю Ельдорадо, таємницю Золотої Людини. За його словами потрібно були йти на схід до озера Гуатавіта.

Саме там, за словами індіанця, щорічно на дно озера опускають дорогоцінне каміння та золото. Історія стала легендою, легенда міфом і розповідь про Золоту Людину обернувся розповіддю про Золоте Місто.

Перед тим, як відправитись у подорож до озера Гуатавіта Хіменес вирішив повернутись до підкореної ним Санта-Марти і стати губернатором завойованих поселень. Проте в лютому 1539 року прийшла звістка про нову експедицію європейців.

Прибувші європейці складали собою ватагу з 160 чоловік на чолі з німцем Федерманом. Хіменес прийняв їх насторожено, проте з їх допомогою вирішив продовжити пошуки Ельдорадо.

Поки Хіменес думав як краще використати німців пришла звістка про прибуття з південного заходу ще одної експедиції на чолі з Себастьяном де Белалькасаром. Після їх прибуття вирішилось разом продовжити пошуки. Невдовзі між командирами розгорілась суперечка за те, хто має більше прав на завоювання наступних туземських імперій та поселень. Не досягнувши згоди всі троє вирушили в Іспанію до короля.

Поки вони вирішували це питання в присутності короля, пошуки Ельдорадо продовжувались. Першим, хто вирішив дістати золото з дна озера Гуатавіта був Ернан-Перес де Квесада. Він вирішив осушити озеро доволі дивним засобом.

В перший раз він велів своїм людям зробити із гарбузів ківшики і вичерпати воду з озера. За три місяця йому дійсно вдалося знизити рівень озера і дістати близько трьох тисяч золотих виробів, проте до середини озера дібратись не змогли. Через 40 років була прийнята більш прогресивна і остання спроба осушити озеро.

В 1912 році британські золотошукачі привезли величезні насоси. Ця спроба мала більший успіх, воду відкачали майже всю проте великий шар намулу не давав змоги ходити по озеру. На наступний день дно затверділо і британцям вдалося дістати золото на суму 10 тисяч доларів, затративши на їх видобування 160 тисяч доларів.

Одним із самих фанатичних шукачів Ельдорадо виявився Антоніо де Беріо. Він вирішив шукати золото в інших озерах, які знаходяться в горах Гвіани. За 11 років Беріо 3 рази командував експедицією в Гвіани. Під час 3-ї експедиції він зустрівся з Уолтером Рейлі. Останній в свою чергу напоїв Беріо і випитав таємницю Ельдорадо. На певний час арештувавши Беріо Рейлі повернувся до Англії, де написав розповідь про Ельдорадо, назвавши його царством Золотої Людини. Більше чотирьохсот років ця історія спонукала людей до пошуків. Зрозуміло, що ніхто з них не зміг знайти ні озера з золотом ні міста з золота. Все, що вони знаходили – дивні прикраси, які не відповідали смакам європейців...

Автор: Fatal Doll
02.04.2010 - http://talne-info.com

Редагував та розмістив – Taurus © talne-info.com | 02.04.2010