У сивочолого почала спостерігатися парадоксально нестримна затримка нетримання. От закортіло підслідному Пєтьмену нестримно чкурнути до Європи, щоб поміж інших кульгавих качок щедро вилити накопичене нетримання хоч комусь подякувати, що погоджені триденні гастролі затримуються аж на цілий тиждень, мабуть, заодно і іспанську віллу провідав, і колишню банкіршу-співбутильницю. Або, наприклад, щоразу після офіційних заяв чинної влади щодо ВЖЕ погоджених домовленостей із нашими закордонними партнерами, із певною затримкою вилазить ПОПа на своїх же ЗМІ, де починається нестримний потік нетримання вологих фантазій, типу, це ж воно все спланувало, про все помакронило, всім руки потиснуло і обійняло...
Не знаю, що гірше — примазуватись до чужої праці для власного піару, чи вмикати Капітана Очевидність, щоб висмоктати із пальця інформпривід у черговий раз понадувати на камеру обвислі щоки на тлі своєї ряжаної камарильї, яка навіть ріжок від автомата правильно вставити не може? Виявляється, щоб перемогти — потрібна зброя. Афігєть, Діоген! Шоколад — соєвий, а вода — мокра. Де склади, Пєтя?! От і заткнись. Возиш на камеру якусь допомогу, от і вози, можливо, потім строк зменшать хоч за якісь заслуги.